Аналіз поняття адміністративної відповідальності в сучасній правовій системі України

Опубликовано: 22.10.2018

студентка Голованова Караліна Дмитрівна

ВТЕІ   КНТЕУ

На сучасному етапі розвитку суспільства існує дуже велика кількість правових інститутів, але лише деякі з них можуть торкнутися інтересів більшості людей. Система норм, які регулюють відносини адміністративної відповідальності становлять окремий адміністративно-правовий інститут. Інститут адміністративної відповідальності належить до тих, які максимум торкаються і задовольняють  інтереси більшої частини суспільства.


The Vietnam War: Reasons for Failure - Why the U.S. Lost

В умовах стрімкого розвитку суспільства, інститут адміністративної відповідальності нашої країни потребує негайного реформування. Адже адміністративна відповідальність – це один з інститутів адміністративного права, що включає в себе велику кількість адміністративних норм, які регулюють адміністративну відповідальність.

Метою даної статті є аналіз сучасних підходів до визначення поняття адміністративної відповідальності та з’ясування сутності цієї дефініції.

До прийняття дійсного КпАП, поняття адміністративної відповідальності взагалі в Україні можна було зустріти лише в науковій літературі. На даний момент в КпАП досі не закріплено чіткої дефініції поняття адміністративної відповідальності, проте це поняття досить широко використовується на сучасному етапі розвитку нашої держави. Очевидним є те, що за основу нашого КпАП взяли Основи Законодавства СРСР 1980 р. про адміністративні правопорушення, де також не давалося визначення поняттю адміністративної відповідальності. Відсутність дефініції адміністративної відповідальності є досить значною прогалиною КпАП, адже це дає можливість суб’єктам в практичній діяльності тлумачити норми КпАП відповідно до свого розуміння.

Проблеми інституту адміністративної відповідальності розглядаються не лише вітчизняними вченими, але й зарубіжними. Зокрема вони розглядаються у працях М.Марченка, М.Коваля, О.Бандурки, В.Авер’янова, Ю.Битяка, С.Ківалова, Д.Лук’янця, В.Опришка, Б.Лазарєва, Є.Додіна  та багатьох інших.

На сучасному етапі розвитку суспільства практично не можливо знайти сферу, де б не застосовувалася адміністративна відповідальність. Але оскільки не має законодавчого визначення цього поняття, то це питання на даний момент залишається відкритим і кожен автор пояснює його по-своєму, відповідно до своєї правосвідомості, розуміння та певних суб’єктивних причин, які на думку автора переважають і є досить вагомими.

Так, С.Потапова вважає, що: адміністративна відповідальність – це порядок застосування до правопорушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, накладання адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для порушників обтяжливі несприятливі наслідки матеріального чи морального характеру.

На думку І.Галагана під адміністративною відповідальністю слід розуміти застосування у встановленому порядку уповноваженими на це органами і службовими особами адміністративних стягнень, сформульованих у санкціях адміністративно-правових норм, до винних у вчинені адміністративних проступків, які містять державний і громадський осуд, засудження їх особи і протиправного діяння, що виявляється у негативних для них наслідках, які вони зобов’язані виконати, і мають на меті їх покарання, виправлення і перевиховання, а також охорону суспільних відносин у сфері радянського державного управління.

В.Загуменник вважає, що: “Адміністративна відповідальність – це примусове, з додержанням встановленої процедури застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу”.

М.Студенікіна вважає, що під адміністративною відповідальністю найчастіше розуміється застосування… частини заходів адміністративного примусу, а саме – адміністративних стягнень.

Л.Коваль пише, що адміністративна відповідальність – це застосування до порушників загальнообов’язкових правил, що діють у сфері управління та інших сферах, адміністративних стягнень.

На думку В.Авер’янова адміністративна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв’язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, які вчинили адміністративний проступок, передбачених нормами адміністративного права особливих санкцій – адміністративних стягнень.

Деякі автори, що досліджують інститут адміністративного права, взагалі не дають дефініції поняттю адміністративної відповідальності, вважаючи її різновидом юридичної відповідальності, що має характерні ознаки. Тому, оскільки має місце така думка, багато авторів схиляється до об’єктивного підходу визначення адміністративної відповідальності і вважає її негативною подією, що обов’язково й неминуче настає після порушення адміністративно-правових норм. Інші автори навпаки схиляються до суб’єктивного підходу визначення поняття адміністративної відповідальності, говорячи про те, що це позитивна обставина, яка дає можливість особі набути певного досвіду, стати обережнішою щодо певних життєвих ситуацій, які можуть призвести до адміністративної відповідальності.

Ці автори наводять визначення адміністративної відповідальності, які носять застарілий характер або є половинчастими або ж неповними та нечіткими. Тому можна погодитися лише з деякими частинами визначень, що пропонують ці автори.

На нашу думку, слід використовувати визначення: адміністративна відповідальність на основі примусового, з встановленням певної процедури, застосування уповноваженими органами (посадовими особами) як до юридичних так і до фізичних осіб, що вчинили адміністративний проступок на основі адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для порушників обтяжливі несприятливі наслідки матеріального чи морального характеру.

Обговорення концепції побудови нового КпАП України, що відбулося у березні 2000 року в Київському регіональному центрі Академії правових наук України, показало, що все ж досягнуто позитивних зрушень, щодо питання удосконалення та реформування закону про адміністративну відповідальність, але деякі моменти залишились незавершеними і потребують додаткового опрацювання, а особливо в частині адміністративної відповідальності юридичних осіб, як її суб’єктів.

На сьогоднішній день відповідно до КпАП лише фізичні особи можуть виступати суб’єктами адміністративної відповідальності. Відповідальність юридичних осіб встановлена лише на законодавчому рівні. Це зумовлено тим, що КпАП базується на Основах Законодавства СРСР про адміністративні правопорушення, де не мала місця ринкова економіка. З того часу як Україна здобула незалежність і стала ринковою державою, розвиток адміністративної відповідальності значно зріс й був зумовлений процесами зростання підприємництва, які призвели до утворення великої кількості юридичних осіб. Оскільки значно зросла кількість юридичних осіб, які можуть здійснювати як правомірну так і неправомірну поведінку, то стало просто необхідно прописати їх в статті КпАП як суб’єкта адміністративно-правових відносин. На сучасному етапі це питання залишається відкритим і потребує розгляду в найкоротші строки, адже ми спостерігаємо за тим, як стрімко сьогодні розвивається наша держава і починає виходити на міжнародні рівні і визнання юридичних осіб як суб’єкта адміністративної відповідальності є просто необхідним кроком вперед. Адміністративна відповідальність юридичних осіб може розглядатися як незалежний вид адміністративно-правової відповідальності, що тісно пов’язаний з адміністративною відповідальністю фізичних осіб. У разі скоєння юридичною особою адміністративного правопорушення можливі три види адміністративно-правових наслідків: притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи, притягнення до відповідальності одночасно посадової та юридичної особи та притягнення до відповідальності тільки юридичної особи.

Зараз досить важливим є питання здійснення кодифікації адміністративного законодавства,  що дасть в подальшому можливість державі  впливати на діяльність суб’єктів підприємництва та допоможе цим суб’єктам захищати свої адміністративні права в разі їх порушення. Тому пропонується розмежувати адміністративні стягнення в залежності від суб’єкта, до якого вони застосовуються таким чином:

·  для фізичних осіб – попередження, штрафи, громадські роботи, конфіскації;

·  для юридичних осіб – попередження, штрафи, припинення чи призупинення виду діяльності, яким вони займаються, конфіскації та інші адміністративні санкції, які встановленні чинним законодавством України.

Досить важливим є питання, щодо розгляду проблеми, що стосується розмірів адміністративних стягнень, які встановлено за відповідні проступки. Ця проблема стала актуальною тому, що на даний момент рівень життя населення значно знизився, а розміри штрафів та інших санкцій, навпаки зросли і є невідповідними до реального рівня життя населення. Тому уповноваженим органам (посадовим особам) під час встановлення розміру санкції за певний проступок слід зважити всі умови, як пом’якшуючі, так і обтяжуючі, перед тим як застосувати до особи певну санкцію. Для того, щоб уповноважені органи (посадові особи) могли вільно здійснювати ці зобов’язання і відповідно до всіх вимог, слід запровадити певну гнучкість у законодавчому регулюванні.

Також було б доцільно реформувати види адміністративних стягнень, які передбачені теперішнім КпАП. Адже ним передбачене стягнення у вигляді виправних робіт, але не передбачено стягнення у вигляді примусових громадських робіт для людей, які не мають постійного місця роботи. Це є необхідним тому, що виправні роботи, як вид санкції можна застосувати лише до особи, яка вчинила адміністративний проступок, якщо вона має постійне місце роботи. Через це  ми можемо застосувати виправні роботи лише до осіб, що постійно працюють й не змінюють часто місце своєї роботи. В зв’язку з сучасним становлення нашої країни, ми спостерігаємо, що більшість населення працює або посезонно, або тимчасово, або не працює чи взагалі перебуває на утриманні держави, доцільно запровадити новий вид санкції примусові громадські роботи для людей, що не мають постійного місця роботи.

Як правова якість, властивість суб’єктів правовідносин адміністративна відповідальність являє собою суб’єктивний юридичний обов’язок для осіб винних у порушенні встановлених адміністративно-правовими нормами правил поведінки, відшкодувати заподіяні суспільним відносинам збитки і зазнати заходів адміністративного стягнення відповідно до чинного законодавства [5, с.12].

Взагалі адміністративну відповідальність слід розглядати у перспективному (позитивному) та ретроспективному (негативному) аспектах. Перспективна, будучи безособовою, адміністративна відповідальність характеризується як відповідальне ставлення населення до своїх обов’язків та додержання заборон. Ретроспективна адміністративна відповідальність є відповідальністю за скоєний адміністративний проступок.

Слід також зауважити, що адміністративна відповідальність відрізняється від цивільно-правової тим, що цивільно-правова відповідальність є такою, яка виникає між рівноправними сторонами, а адміністративно-правова передбачає обов’язково нерівність сторін.

Нагальною проблемою залишається також й досить низький рівень правової культури нашого населення, тому слід частіше проводити роз’яснювальні роботи з цього приводу. Адже якими досконалими не були б закони, вони будуть не ефективними, якщо їх не розуміє і не сприймає населення. Практика показує, що більшість населення не може розрізними і встановити відмінність між адміністративним правопорушенням та злочином, що свідчить про те, що населення не свідомо керується нормами права. Тому ми спостерігаємо, як люди через свій низький рівень правосвідомості, все частіше і частіше керуються особистими інтересами, не дотримуючись відповідних адміністративно-правових норм, і своєю поведінкою суперечать інтересам держави та суспільства в цілому.

Таким чином, проаналізувавши та порівнявши сучасні підходи до визначення адміністративної відповідальності було з’ясовано, що на сучасному етапі розвитку нашої держави слід поновити понятійний апарат галузі адміністративного права і в першу чергу переглянути визначення адміністративної відповідальності. З цією метою пропонується розробити певну методику, яка б систематично, час від часу давала змогу перевіряти відповідність дефініцій, що містяться у КпАП сучасному становищу держави та відповідала вимогам і потребам суспільства. Даний процес слід поєднати з активізацією правової освіти населення, що дасть змогу зробити важливі поняття галузі адміністративного права, таких як адміністративна відповідальність більш зрозумілими пересічному громадянину і в кінцевому підсумку підвищить рівень законності та правопорядку в нашій державі.

Література:

1.     Кодекс України про адміністративні правопорушення: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 листопада 2008 р. – К., 2008.- 248с.

2.     Адміністративна відповідальність: зб. Законодавства України про адміністративну відповідальність / Уклад. Е.Ф.Демський, В.І.Махно. – К.: Магістр ХХІ сторіччя, 2005. – 400с. (Законодавство і право України).

3.     Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. для студентів вузів / В.К.Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256с.

4.     Правознавство (поняття адміністративної відповідальності): підручник / В.В.Копєйчиков, А.М.Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 752 с.

5.       Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності /А.Матіос //Право України. – 2006. – №2.

6.     Левицька О. Визначення адміністративної відповідальності / О.Левицька// Вісник податкової служби України. – 2008. – №7.

 

 

Залишити коментар

Ви повинні ввійти , щоб залишити коментар.

© 2008-2011 ОАО "Нарьян-Марский объединенный авиаотряд"

rss