Аналіз причин виникнення тіньової заробітної плати та шляхи її детінізації

Опубликовано: 22.10.2018

Шевчук Л.П.,Куньовська Л.Й.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

На сьогоднішній день однією з найбільш вагомих проблем розвитку економіки в Україні є існування значного рівня безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, значне розшарування населення за рівнем доходів. На розвиток економіки та розв’язання соціальних проблем впливають, в першу чергу, зайнятість населення і рівень оплати праці. Чимало роботодавців з особистих міркувань, через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством трудових договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників (“заробітна плата у конвертах”), не здійснюють оплату внесків до соціальних фондів (“подвійна бухгалтерія”).

Дослідженню питань оцінцки розвитку масштабів тіньової економіки та її впливу на динаміку економічних показників України присвячено праці таких вітчизняних авторів, як В. Бордюка, С. Бондаря, Я. Дяченка, З. Варналія, В. Поповича, Т. Приходька, А. Соколовської та інших [1].

Метою статті є визначення форми прояву “тіньової” зайнятості населення у реальному житті, причини та шляхи її детінізації.

Однією з причин виникнення тіньового сектору економіки є низька зарплата і високи податки на фонд оплати праці. Низька зарплата – результат чинної у нас податкової системи. Головною складовою податкових доходів виступає праця, а точніше – фонд оплати праці. Зараз загальне навантаження на фонд оплати праці становить близько 56,6%: 3,6% виплачує найманий працівник, 38% – роботодавець, до того ж із зарплати працівника відраховується 15-відсотковий податок з доходу. Якщо зробити спробу комплексно поглянути на проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об’єктивних факторів, які пояснюють її значні обсяги: високи податки і нерівномірне податкове навантаження; недостатьня прозорість податкового законодавства та постійне внесення до нього змін; повільні та непрозорі приватизаційні процеси; втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб’єктів господарювання; корупція органів державної влади та місцевого самоврядування [3].

Виплата зарплат “у конвертах” передбачає користування послугами конвертаційних центрів (КЦ). Їх функціонування – явище досить поширене в нашій державі. Ці організації з допомогою банків переводять у готівку безготівкові кошти, надають послуги з мінімізації обов’язкових відрахувань до державного бюджету, сприяють незаконному формуванню податкового кредиту і виведенню валютних коштів за кордон з подальшим їх ввезенням на територію України за заниженою ціною.

Відповідно до нового Податкового кодексу, податкова міліція отримала право перевірки (навіть без попередження) трудових відносин на підприємствах в приватному секторі. З метою ліквідації такого явища, як “конвертні” зарплати, і наповнення Пенсійного фонду податківці зможуть перевіряти роботодавців на предмет трудового оформлення працівників, їх офіційної зарплати і внесків до Пенсійного та інших соціальних фондів. Новим Податковим кодексом передбачено з 1.04.2011-31.12.2011р. поступове зниження податку на прибуток підприємств (до 23%), з 1.02.2012-31.12.2012р. (до 21%), з 1.01.2013-31.12.2013р. (до 19%) та з 1.01.2014-31.12.2014р. (до 16%), а також зниження ПДВ (до 17%), зменшення кількості місцевих податків і зборів, а також спрощення бухгалтерії за рахунок сплати всіх внесків в один з фондів соціального страхування [4].

З відповідальністю за нелегально виплачену і отриману зарплату, на перший погляд, все просто: для працівника ввели адміністративну, для роботодавця – кримінальну відповідальність. Для підприємця, який порушує порядок виплати заробітної плати і в ході перевірки це порушення виявленно вперше, справа може обмежитися доганою; в ході другої – доведеться сплатити штраф, а хто не виправить ситуацію на час третьої перевірки підпадає під кримінальну відповідальність, але найчастіше підприємство просто закривають. Банки, що беруть участь у діяльності конвертаційних центрів, в гіршому випадку позбавляють ліцензій [4].

Отже, відмова від встановлених розмірів податків для держави означає втрату значної частини надходжень до бюджету. Разом з тим, зменшення масштабів тінізації зарплати залежить від законодавчих змін, націлених перш за все на зменшення податкового тиску на бізнес. Таким чином, детінізація ринку праці має стати першочерговим завданням уряду. Серд них можна виділити такі основні способи: спрощення податкового законодавства та заборона внесення змін протягом п’яти років – дасть можливість підприємцям планувати бізнес-цикл і неможливість його коригування; зменшення відрахувань до соціальних фондів; поліпшення якості державних послуг, тобто впровадження низки заходів з поліпшення якості послуг, що надаються державою.

Література:

1. Варналій З.В, Дяченко Я.Я. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З.В Варналій, Я.Я Дяченко // Шляхи детінізації економіки України та її особливості //Банківська справа. – 20011. –№2. –С.56–57.

2. Рєпін К. Неофіційні зарплати та соціальне благополуччя / К.Рєпін // Проблеми тіньової економіки та її вплив на соціально-економічний стан країни// Соціальний захист. – 2009. – №8. – С.10-12.

3. Пиварникова І.Ю. Тіньова економіка України: причини, обсяги та шляхи їх зменшення / І.Ю. Пиварникова // Держава і регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. – №2. – С.163-167.

4. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

Залишити коментар

Ви повинні ввійти , щоб залишити коментар.

© 2008-2011 ОАО "Нарьян-Марский объединенный авиаотряд"

rss