Преподобний Феодосій Манявський – галичанин за походженням

Опубликовано: 24.10.2018

 

Рекомендуємо

 

     У публікації про ченців Манявського Скиту, які були  за походженням галичанами, котра була надрукована у «Галицькому слові» кілька місяців раніше (див. число за 6 лютого 2018 р.) ми, використовуючи повідомлення із книги М. Кугутяка  «Великий Скит у Карпатах» (Івано-Франківськ, 2017 р.), підтримали гіпотезу про походження другого ігумена цього монастиря Теодозія із м. Галича. 

     

     Забігаючи наперед скажемо, що в історичній літературі уже давно існувала думка, що Феодосій народився у Пітричі, невеликому поселенні, що зараз входить у межі с. Козина Тисменицького району. Цієї думки дотримуються дослідники П. Сіреджук та З. Федунків. Навіть, якщо так, то його можна уже вважати галичанином за походженням, бо це стародавнє село із середньовічним монастирем так само входило у межі давньої столиці і було напряму пов’язано з Крилосом. І все ж одного деякі моменти його життя не стикувались, тому ми вирішили узагальнити усі відомості про Теодозія Манявського. На жаль, їх збереглося не так уже й багато. 

     

     Розквіт  Манявського монастиря припадає на другу половину XVII ст., тобто після надання йому  Константинопольським патріархом  Тимофієм статусу ставропігії. З тих пір Український Афон підпорядковувався лише Константинополю. Також він підтримував контакти з Києвом, пра¬вославним світом придунайських князівств та іншими землями. Йому виявляли покору 256 інших православних монастирів Руського воєводства, Волощини та Молдавії.

     

      Як  було сказано вище, другим, після засновника Скиту Йова Княгиницького, ігуменом монастиря був чернець Теодозій (в миру Дмитрій Зотик) (1550- 24.08.1629) - автор «Духовного Заповіту» (Статуту) та «Регули» (правил поведінки) для своїх монахів. На думку Миколи Кугутяка він був родом із м. Галича. З молодих років преподобний Феодосій намагався благоугодити Господу незлобливістю і доброчесним життям, виконанням заповідей Христових через відмову від мирської суєти й тимчасових насолод. Його духовним наставником був Іван Вишенський, який забрав Дмитра на навчання до Львова. Після закінчення львівських студій став високо¬освіченою людиною свого часу із широким творчим діапазоном: композитора, музикознавця і богослова.

     

     Теодозій був пострижений у монастирі Пресвятої Богородиці у Путні (тепер північна Румунія). До преподобного Іова у Скит ієродиякон Феодосій прийшов у 1608 року. Він хотів долучитися до Іова, бо також хотів бути самітником. На той час у монастирі уже мешкало 8 ченців. Однак отець Іов відразу виокремив  його серед інших, бачачи в ньому велику ревність і смирення, «ніби від Бога був посланий йому на допомогу і якого пізніше він поставив на ігумена».  За порадою Іова, Феодосій з Путни перебрався в околицю Галича і півтора року жив у  Пітрицькому монастирі, який був заснований ще в княжі часи.

     

      Таку пропозицію розуміємо так, що за цей час Феодосій міг не деякий час повертатися додому. Іов хотів переконатися, який вибір зробить останній. І він вибрав чернечий послух та шлях служіння Богові. Можливо, саме той факт, що він прийшов у Маняву із Пітрича,  саме це село дослідники вважали місцем його народження.

     

      Рукоположений в ієромонахи Теодозій 15 серпня 1613 р. Тоді у Скиту не було священика і для звершення Літургії ченці запрошували священика або ієромонаха з сусідніх монастирів. Преподобний Іов бажав мати у Скиту свого священика та просив преподобного Феодосія прийняти священство, але той тривалий час відмовлявся від пропозиції старця, вважаючи себе негідним священного сану. Та пізніше преподобний Феодосій погодився і прийняв свячення від Митрополита Моневасійського Іоасафа ( за іншими даними єпископа Авраамома Стагонського).

     

     За благословенням Божим і допомогою христолюбців в усамітненому місці, подібного на острів, було збудовано монастир і до свята Воздвижения Чесного Хреста в 1612 р. освячено храм. У всіх монастирських трудах і потребах ієродиякон Феодосій був невтомним помічником преподобного Іова, а коли той, бажаючи поклонитися преподобним і богоносним отцям Антонію і Феодосію та іншим Києво-Печерським преподобним, пішов на якийсь час у Київ, то залишив отця Феодосія замість себе зі словами: «Будь пастирем і духівником нашим, тобі належить бути ігуменом, а я буду тобі допомагати, доки буду жити». Завершивши справу заснування нового монастиря, преподобний Іов призначив ігуменом Скита ієромонаха Феодосія, а сам повернувся у свою самітницьку келію, щоб далі продовжувати суворе життя у пості та молитві. Цікаво, що до усамітнення  виявляв нахил і Феодосій, однак на нього була покладена зовсім інша місія.

     

     Наприкінці 1621 р. засновник Манявської обителі 70-літній Іов занедужав і після нетривалої хвороби 29 грудня 1621 р. переселився в небесні оселі. Був похований у притворі соборного храму. Після його смерті преподобний ігумен Феодосій продовжував керувати життям братії. Він укладає статут для Скитського монастиря («Завіт духовний»), який суворо регламентував життя у монастирі. Весь день ченців був поділений на години богослужіння й години праці. Без дозволу ігумена не можна було вийти за межі монастиря, заборонялися зустрічі та розмови з жінками. Статут передбачав постійне вживання рослинної їжі, грибів та меду, не дозволялося вживати м’яса, яєць, молочних продуктів. 

     

     Сам преподобний Феодосій відзначався суворим дотриманням чернечих обітниць, у яких весь час удосконалювався. Будучи суворим подвижником, преподобний Феодосій мужньо перетерпів труднощі свого часу — гоніння на православних від єзуїтів. Він мудро керував обителлю, збільшуючи число її братів та дбаючи про її належне облаштування. Преподобний побудував для новоприбулих ченців нові келії, розширив трапезну, викопав невеликий став та заклав біля нього млин. Для преподобного Іова він облаштував у лісі нову келію.  У 1628 р. взяв участь у скликаному Першому соборі Київської митрополії після унії православним митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Іовом Борецьким у Золотоверхому Михайлівському монастирі в Києві.

     

      Преподобний Феодосій жив, як ангел Божий, серед братії, подаючи приклад благочестя. Чутки про його суворе і доброчесне життя поширилися по Карпатах, Галичині, Волині й Буковині, Молдавії та Румунії. Духовний авторитет і благочестиве життя ігумена Феодосія з братією викликали до них велику повагу з боку інших православних монастирів у воєводствах Руському, Белзькому та Подільському. Вони всі визнали над собою зверхність Скита Манявського, а преподобного Феодосія, за зразком Афону, нарекли своїм протом.  За ігуменства преподобного Феодосія було перебудовано скитську Хрестовоздвиженську церкву. Потрібні кошти преподобний Феодосій одержав від благодійників, які глибоко поважали преподобного Іова та його наступника.

     

     Мав Теодозій і неабиякий талант до музими. Сучасна болгарська дослідниця хорового співу Єлена Тончева вважає його одним з найбільш освічених і стверджує, що він є основоположником «монастирської співочої практики». Він, на думку Є.Тончевої, запровадив восьмиголосий  болгарський напів під час богослужіння. Найбільша його заслуга полягає в тому, що він добився повної незалежності й самоврядування для Скитського  монастиря. Окрім прямих релігійних обов’язків, Теодозій ще займався суспільно-громадською, будівничою, літературною і педагогічною діяль¬ністю. Ігуменство Теодозія 17 разів підтверджували 12 старців. З усіх ігуменів він найдовше управляв Манявським Скитом. Окрім Манявського Скиту, одночасно був ігуменом і монастиря в Угорниках. 

     

     Облаштувавши так не тільки життя своєї обителі, а й багатьох монастирів Київської митрополії, преподобний Феодосій 27 вересня 1629 р. із миром відійшов до Господа, а тіло його було покладене поруч із чесними останками його наставника преподобного Іова у крипті головного Скитського храму. 

Іван ДРАБЧУК, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.

Галицький чат

n

10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

сестра

17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!

Гнатенко Іван

18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.

сестра

09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!

сестра

09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????

сестра

09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????

Теслюк Володимир

21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.

Теслюк Володимир

21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?

сестра

13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!

Теслюк Володимир

14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...

Гнатенко Іван

18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!

Гнатенко Іван

18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!

Шмельова Марія Вадим

18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі

петро

12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.

Літописець галицький

10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!

Літописець галицький

10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.

Пані Галичанка

20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))

..

 

© 2008-2011 ОАО "Нарьян-Марский объединенный авиаотряд"

rss